2-е Послание к коринфянамГлава 9 |
|
1 |
|
2 ибо я знаю ваше доброе намерение, за которое хвалюсь вами перед Македонянами: Ахаия готова с прошлого года, и ваша ревность была поощрением для большинства. |
|
3 Но послал я братьев для того, чтобы похвала наша о вас не оказалась, таким образом, тщетной, чтобы, как я говорил, вы были готовы, |
|
4 с тем что, если придут со мной Македоняне и найдут вас неготовыми, не были бы посрамлены в этой уверенности мы, не говорим: вы. |
|
5 Итак я счёл нужным попросить братьев раньше меня придти к вам и предуготовить уже обещанное благодеяние ваше так, чтобы оно было готово именно как благодеяние, а не как вымогание. |
|
6 |
|
7 Каждый пусть дает, как он решил в сердце, не с огорчением или не по принуждению; ибо радостно дающего любит Бог. |
|
8 Силен же Бог умножить в вас всякую благодать, чтобы вы, имея во всём всегда всякое довольство, богаты были на всякое доброе дело, |
|
9 как написано: |
|
10 |
|
11 Во всём вы обогащаетесь на всякую щедрость, которая производит через нас благодарение Богу, |
|
12 потому что дело этого служения не только содействует восполнению недостатка у святых, но и изливается в обильных благодарениях Богу. |
|
13 На опыте этого служения они прославляют Бога за ваше послушание исповедуемому вами Евангелию Христову и за щедрость в общении с ними и со всеми, |
|
14 и в своей молитве о вас они устремлены к вам за безмерную благодать Божию в вас. |
|
15 Благодарение Богу за Его неизреченный дар! |
2-е до коринтянРозділ 9 |
|
1 |
|
2 бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македо́нянам, що Аха́я готова з минулого року, а ваша ре́вність заохо́тила багатьох. |
|
3 А я послав братів, щоб моя похвала́, щодо вас, не даремна була в цім випа́дкові, але, як казав, щоб були ви пригото́ва́ні, |
|
4 щоб, коли македо́няни при́йдуть зо мною та зна́йдуть, що ви неготові, щоб не осоро́митись нам — не кажемо вам — у цій речі. |
|
5 Отож, я наду́мався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготува́ли заздалегі́дь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він пригото́ваний, як щедрий дар, а не річ примусова. |
|
6 А до цього кажу́: Хто скупо сіє, — той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, — той щедро й жатиме! |
|
7 Нехай кожен дає, як серце йому призволя́є, — не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає! |
|
8 А Бог має силу всякою благода́ттю вас збагати́ти, щоб ви, мавши за́вжди в усьому всілякий достаток, збага́чувалися всяким добрим учинком, |
|
9 як написано: „Розси́пав та вбогим роздав, — Його праведність триває навіки!“ |
|
10 А Той, Хто насіння дає сіяче́ві та хліб на поживу, — нехай дасть і примно́жить ваше насіння, і нехай Він зрости́ть плоди праведности вашої, |
|
11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку. |
|
12 Бо ді́ло служі́ння цього не тільки випо́внює недостачі святих, але й багатіє багатьма́ подяками Богові. |
|
13 Досвідченням цього служі́ння вони хвалять Бога за по́слух Христовій Єва́нгелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма́, |
|
14 вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благода́ті на вас. |
|
15 Дяка Богові за невимо́вний дар Його! |
2-е Послание к коринфянамГлава 9 |
2-е до коринтянРозділ 9 |
|
1 |
1 |
|
2 ибо я знаю ваше доброе намерение, за которое хвалюсь вами перед Македонянами: Ахаия готова с прошлого года, и ваша ревность была поощрением для большинства. |
2 бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македо́нянам, що Аха́я готова з минулого року, а ваша ре́вність заохо́тила багатьох. |
|
3 Но послал я братьев для того, чтобы похвала наша о вас не оказалась, таким образом, тщетной, чтобы, как я говорил, вы были готовы, |
3 А я послав братів, щоб моя похвала́, щодо вас, не даремна була в цім випа́дкові, але, як казав, щоб були ви пригото́ва́ні, |
|
4 с тем что, если придут со мной Македоняне и найдут вас неготовыми, не были бы посрамлены в этой уверенности мы, не говорим: вы. |
4 щоб, коли македо́няни при́йдуть зо мною та зна́йдуть, що ви неготові, щоб не осоро́митись нам — не кажемо вам — у цій речі. |
|
5 Итак я счёл нужным попросить братьев раньше меня придти к вам и предуготовить уже обещанное благодеяние ваше так, чтобы оно было готово именно как благодеяние, а не как вымогание. |
5 Отож, я наду́мався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготува́ли заздалегі́дь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він пригото́ваний, як щедрий дар, а не річ примусова. |
|
6 |
6 А до цього кажу́: Хто скупо сіє, — той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, — той щедро й жатиме! |
|
7 Каждый пусть дает, как он решил в сердце, не с огорчением или не по принуждению; ибо радостно дающего любит Бог. |
7 Нехай кожен дає, як серце йому призволя́є, — не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає! |
|
8 Силен же Бог умножить в вас всякую благодать, чтобы вы, имея во всём всегда всякое довольство, богаты были на всякое доброе дело, |
8 А Бог має силу всякою благода́ттю вас збагати́ти, щоб ви, мавши за́вжди в усьому всілякий достаток, збага́чувалися всяким добрим учинком, |
|
9 как написано: |
9 як написано: „Розси́пав та вбогим роздав, — Його праведність триває навіки!“ |
|
10 |
10 А Той, Хто насіння дає сіяче́ві та хліб на поживу, — нехай дасть і примно́жить ваше насіння, і нехай Він зрости́ть плоди праведности вашої, |
|
11 Во всём вы обогащаетесь на всякую щедрость, которая производит через нас благодарение Богу, |
11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку. |
|
12 потому что дело этого служения не только содействует восполнению недостатка у святых, но и изливается в обильных благодарениях Богу. |
12 Бо ді́ло служі́ння цього не тільки випо́внює недостачі святих, але й багатіє багатьма́ подяками Богові. |
|
13 На опыте этого служения они прославляют Бога за ваше послушание исповедуемому вами Евангелию Христову и за щедрость в общении с ними и со всеми, |
13 Досвідченням цього служі́ння вони хвалять Бога за по́слух Христовій Єва́нгелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма́, |
|
14 и в своей молитве о вас они устремлены к вам за безмерную благодать Божию в вас. |
14 вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благода́ті на вас. |
|
15 Благодарение Богу за Его неизреченный дар! |
15 Дяка Богові за невимо́вний дар Його! |